Если на выходе из торгового зала охранник пытается учинить вам личный досмотр, смело отказывайте ему. Обыск покупателя — дело незаконное. Потребуйте вызвать милицию, а затем компенсировать вам моральный ущерб.

На чеках в магазине помимо оставляемой там суммы мы видим надпись - "спасибо за покупку". Но этот элемент вежливого обращения к покупателю порой бывает единственным. И мы, увы, не можем с энтузиазмом ответить магазину - "пожалуйста за покупку". "Известия" совместно с Федерацией правовой помощи потребителям (ФППП) продолжают вооружать россиян знаниями о том, как защищать свои потребительские права. И на этот раз речь пойдет о магазинах, которые порой являют собой эталон неуважительного отношения к клиентам. Да и мы порой тоже хороши. Не обвесили нас в магазине, не подложили на дно пакета гнилых овощей - мы и рады. Но законодательство предъявляет к торговле более жесткие требования. Так не настала ли пора добиваться их выполнения?

"Сдайте сумочку"

Итак, мы пришли в магазин. В продуктовый супермаркет, книжный или парфюмерный - не важно. Важно то, что уже на входе нам пытаются повесить лапшу на уши. Что чаще всего слышит покупатель вместо "Здравствуйте"? Правильно, он слышит требование охранника сдать в камеру хранения вашу сумку или рюкзак. Вместе с денежками, документами и ключами от квартиры. При этом надпись над ячейками для хранения вещей гласит "Администрация магазина не несет ответственности за оставленные вещи". Отметим также, что во многих магазинах количество ячеек явно меньше, чем число покупателей, поэтому "местов" периодически не хватает. Вот и приходится отстаивать очередь просто для того, чтобы попасть в торговый зал.

- Сдавать вещи в камеру хранения - это ваше право, а не обязанность, - говорит старший юрисконсульт ФППП Алексей Монахов. - Требования и действия охраны или администрации магазина в таких случаях неправомерны. Юридически магазин не имеет права отказать вам в обслуживании, если вы хотите пройти в торговый зал с вещами. Договор розничной купли-продажи является публичным, то есть должен быть заключен со всеми гражданами, изъявившими желание сделать это.

В то же время юристы дают совет: если вас не пускают в магазин с сумкой, лучше найти другой, чем прорываться через кордон крепких парней. Но не спускайте такого отношения торговой точке. Обязательно пожалуйтесь на нее или в Роспотребнадзор (если нарушение закона исходило от администрации), или в милицию (если обидчиками выступили сотрудники частных охранных предприятий).

"Я вам тут не обязана"

Преодолев первое препятствие и попав в магазин со всеми своими авоськами, нужно быть готовым отразить атаку работников торгового зала - продавцов, кассиров, менеджеров. Хотя основная задача этих людей обслуживать клиентов, многие из них твердо уверены, что ничего нам не должны - ни нарезать колбасу, ни показать товар поближе, ни сообщить цену продукции, ни искать мелочь для сдачи. На самом деле именно эти обязанности составляют суть работы продавца, и не надо стесняться указать ему на это. Сделать это можно несколькими способами.

- Лучшим решением, конечно, будет больше никогда не ходить в этот магазин. Зачем платить за унижение? - полагает Алексей Монахов. - Вместе с тем нелишне будет написать в территориальное управление Роспотребнадзора жалобу на то, что в таком-то магазине отказались предоставить книгу жалоб и предложений, нарушают правила продажи отдельных видов товаров (не нарезают продукты, не позволяют примерять одежду). По вашему заявлению может быть проведена проверка, большинство из которых заканчиваются протоколами и штрафами. Это помогает нерадивому продавцу вспомнить, что покупатель всегда прав.

Что касается книги жалоб и предложений, то это документ скорее внутреннего контроля, который предназначен для общения потребителей с руководством компании. И ее эффективность зависит от степени адекватности топ-менеджеров. Настоящая жалобная книга должна быть прошита, пронумерована, заверена печатью. Это следует знать, так как продавцы часто пытаются подсунуть дубликат.

Слон в посудной лавке не платит

Иногда магазины дурят нашего покупателя так умело, что он уходит оттуда уверенным, будто ему крупно повезло. Допустим, человек, неудачно повернувшись, разбил стоящую на полке бутылку вина. Или(о ужас!) китайскую фарфоровую вазу. Покупателю в такие минуты становится очень стыдно и страшно от мысли о том, какая ждет его кара. И камень падает с души, когда он узнает, что придется всего-навсего оплатить поврежденный товар на кассе.

- Гражданский кодекс устанавливает, что риск случайной гибели товара несет продавец- В помещении торгового зала, то есть до касс, договор розничной купли-продажи не может считаться заключенным, ведь кассовый чек не выдан, деньги за товар не переданы. И если продавец не докажет, что товар был поврежден потребителем намеренно, убытки несет торговая организация.

Иными словами, пусть повышают уровень мерчендайзинга (так теперь называется размещение товаров на полках), а не наживаются на покупателях.

Обыски запрещены

Теперь, когда мы выбрали и оплатили товар, нам еще предстоит покинуть магазин. Так как требование сдать вещи в камеру хранения мы на законных основаниях проигнорировали, то теперь разозлившийся охранник попытается покопаться в нашей сумке. А вдруг мы что-нибудь украли.

- Показывать содержимое сумок - это тоже ваше право, но не обязанность. Ни сотрудник магазина, ни охранник из частного охранного предприятия не имеют полномочий на проведение личного досмотра или досмотра вещей и документов. Охранники прекрасно об этом знают и, если вы откажетесь показывать сумку, скорее всего вас пропустят. Если охранник подозревает вас в краже, он вправе задержать вас до приезда милиции. При понятых с составлением протокола вас досмотрят и отпустят. В этом случае можно требовать компенсации причиненного морального вреда. Доказательства есть.

Всё назад!

К сожалению, наше общение с магазином часто не заканчивается совершением покупки. Происходит это в тех случаях, когда товар не устраивает вас по качеству. Или просто не нравится в конце концов! В этом случае речь заходит об обмене или возврате товара.

- Купленный товар может быть качественным или с браком. Качественный товар за исключением товаров, не подлежащих обмену или возврату, который не подошел по таким параметрам, как цвет, размер или фасон, можно вернуть или обменять у того же продавца, но только в течение 14 дней, не считая дня покупки. При этом должен быть сохранен товарный вид, ярлыки, упаковка, проще говоря, товар должен быть в том виде, в котором его получил покупатель.

Если же товар оказался бракованным, то условия его возврата зависят от нескольких нюансов. В течение 15 дней вы можете требовать обмена или возврата любого некачественного товара. По истечении этого времени и до конца гарантийного срока это правило продолжает действовать для всех товаров, кроме технически сложных - автомобилей, компьютеров, бытовой техники. Их можно обменивать лишь при обнаружении существенного недостатка или при других серьезных условиях (например, срок ремонта нарушен сервис-центром). Однако здесь уже одного недовольства покупателя будет недостаточно - потребуется экспертиза.

Памятка покупателю

1. Вступая в конфликт с продавцом, не забудьте записать его имя и время инцидента. В гневном порыве покупатели упускают такие важные подробности, необходимые для составления жалобы.

2. Решаясь на обмен товара из разряда "потому что не понравился", помните, что есть вещи, которые без уважительной причины вернуть не получится. Например, обувь обменять можно, а нижнее белье нельзя.

3. Обвесить и обсчитать покупателя могут не только на рынке, но и в солидном супермаркете. Чтобы этого избежать, не ленитесь заново взвешивать на контрольных весах уже расфасованный товар со штрихкодом. Если обнаружите обвес, обратитесь к продавцу с требованием перерасчета стоимости товара.

4. Вопросы с некачественными пищевыми продуктами лучше решать в досудебном порядке. Через три месяца после покупки вам будет сложно доказать в суде, что жуки завелись в упаковке творога еще в магазине, а не в вашем холодильнике.

В г. Харькове:
Общество по защите прав потребителей - Сумская, 3
Управление по защите прав потребителей - Сумская, 45

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку
істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця,
виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за
необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у
строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових
для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати
від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар
грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на
аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

2. Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у
використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні
торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині
першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.

Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо
товарів, гарантійний строк на які не закінчився.

3. Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті,
пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі
товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за
місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених
частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу
вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

4. Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару
зобов'язані інформувати споживача про підприємства, що
задовольняють вимоги, встановлені частинами першою і третьою цієї
статті. За ненадання такої інформації встановлюється
відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.

5. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги
споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані
прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його
вимоги.

Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять
кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє
вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) та їх
повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника
(підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені
частиною першою цієї статті).

6. За наявності товару вимога споживача про його заміну
підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в
перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю
сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну
підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання
відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну
товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій
вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх
функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини
першої цієї статті.

7. Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної
марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на
який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.

Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої
марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок
вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться
виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни -
виходячи з вартості на час купівлі.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі
підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на
час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни -
виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за
товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в
разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в
інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом
семи днів.

8. У разі придбання споживачем продовольчих товарів
неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на товари
належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо
недоліки виявлено у межах строку придатності. При цьому розрахунки
із споживачем провадяться в порядку, передбаченому абзацом третім
частини сьомої цієї статті.

9. При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення
недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти
днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з
доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації)
незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство,
що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї
статті) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів.
Перелік таких товарів ( 172-94-п ) визначається Кабінетом
Міністрів України.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару
аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний
день затримки усунення недоліків понад установлений строк
(чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно
в розмірі одного відсотка вартості товару.

При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу
або складової частини товару, на які встановлено гарантійні
строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову
частину обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару
після ремонту.

10. Споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу
про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення
гарантійного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом
установленого строку служби, а якщо такий не встановлено -
протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено недоліки
(істотні недоліки), допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не
задоволено у строки, передбачені частиною дев'ятою цієї статті,
споживач має право на свій вибір пред'явити виробникові
(продавцеві) інші вимоги, відповідно до частини першої цієї
статті.

11. Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення
споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які
встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого
документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати
споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що
засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого
документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку,
визначеному законодавством.

12. Виробник зобов'язаний відшкодувати всі збитки продавця
(підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені
частиною першою цієї статті), який розглядає претензію споживача
до придбаного товару.

Продавець (виробник) товарів зобов'язаний у місячний строк
відшкодувати підприємству, що виконує його функції, збитки, яких
воно зазнало у зв'язку із задоволенням вимог споживача,
передбачених цією статтею.

13. Вимоги, встановлені частиною першою цієї статті щодо
товарів, виготовлених за межами України, задовольняються за
рахунок продавця (імпортера).

14. Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають
задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що
задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї
статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення
споживачем правил користування товаром або його зберігання.
Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто
або через свого представника.

Стаття 9. Права споживача при придбанні товару належної
якості

1. Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної
якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо
товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном,
кольором, розміром або з інших причин не може бути ним
використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом
чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не
використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі
властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ,
виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню)
( 172-94-п ) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується
Кабінетом Міністрів України.

2. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу,
споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного
асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати
договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого
товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж
надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у
день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який
вимагає обміну товару.

3. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із
споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його
купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день
розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день
розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не
пізніше ніж протягом семи днів.

1. Шкода, завдана життю, здоров'ю або майну споживача
дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, підлягає
відшкодуванню в повному обсязі, якщо законом не передбачено більш
високої міри відповідальності.

2. Право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за
кожним потерпілим споживачем незалежно від того, чи перебував він
у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем). Таке
право зберігається протягом установленого строку служби (строку
придатності), а якщо такий не встановлено - протягом десяти років
з дати введення в обіг такої продукції її виробником.

При цьому на такого споживача покладається обов'язок довести:

1) наявність шкоди;

2) наявність дефекту в продукції;

3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими шкодою
та дефектом.

Відповідальність, яка покладається на виробника (виконавця)
відповідно до положень цього Закону, не залежить від дій або
бездіяльності інших осіб, які мають відношення до шкоди, що
завдана дефектною продукцією або продукцією неналежної якості.

3. Відповідальність перед споживачем за шкоду, зазначену в
частині першій цієї статті, несе сторона, яка її завдала.

4. Виробник (виконавець) несе відповідальність за шкоду,
завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку
з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів,
інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для
виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, незалежно
від рівня його наукових і технічних знань.

5. Виробник (виконавець, продавець) звільняється від
відповідальності, якщо доведе, що:

1) шкоду завдано з вини самого споживача внаслідок порушення
ним встановлених правил використання, зберігання чи
транспортування продукції або дії непереборної сили;

2) не вводив продукцію в обіг;

3) дефект у продукції виник внаслідок додержання виробником
вимог законодавства або виконання обов'язкових для нього приписів
органів державної влади.

То обстоятельство, что на ячейках-хранения написано, что "администрация магазина ответственности за сохранность не несет" - это чистой воды моральный прессинг, расчитанный на незнающих своих прав граждан. Сдавая вещи в камеру хранения и т.п. ты заключаешь с юр. лицом! (не с людьми, которые в нем работают на должности директор, провизор и т.п. - в совокупности теми. кого принято называть "администрация") устный договор в соответствии с нормами Гражданского Кодекса Украины. И чтобы они не говорили, они обязаны нести ответственность за сохранность вещей, сданных им на хранение. Доказательством заключения такого договора является номерок, жетон и т.п., который ты получаешь, оставляя свои вещи в камере (ячейке) хранения.

Стаття 936. Договір зберігання

1. За договором зберігання одна сторона (зберігач)
зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною
(поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

2. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що
здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності
(професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача
зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

3. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей
здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у
камерах, приміщеннях) загального користування.

Стаття 937. Форма договору зберігання

1. Договір зберігання укладається у письмовій формі у
випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти
річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій
формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на
зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття
речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим
документом, підписаним зберігачем.

2. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому
захворюванні або за інших надзвичайних обставин може
підтверджуватися свідченням свідків.

3. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею
поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує
прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими
актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду
зберігання.

Стаття 949. Обов'язок зберігача повернути річ

1. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка
була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого
самого роду та такої самої якості.

2. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в
якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її
природних властивостей.

Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним
одержані від речі.

3. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі,
яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися
свідченням свідків.

Стаття 950. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу)
або пошкодження речі

1. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на
зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

2. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або
пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок
непереборної сили, або через такі властивості речі, про які
зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або
внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

3. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження
речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його
умислу або грубої необережності.

Стаття 951. Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві

1. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або
пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася
її вартість.

2. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася
настільки, що вона не може бути використана за первісним
призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і
вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Стаття 972. Зберігання речей у камерах схову організацій,
підприємств транспорту

1. Камери схову загального користування, що перебувають у
віданні організацій, підприємств транспорту, зобов'язані приймати
на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності
у них проїзних документів.

2. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери
схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція
або номерний жетон.

3. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі
або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються
протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у
розмірі суми оцінки речі, здійсненої при переданні її на
зберігання.

4. Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати
річ, встановлюється правилами, що видаються відповідно до
транспортних кодексів (статутів), або за домовленістю сторін. Якщо
сторона не забрала річ у встановлені строки, камера схову
зобов'язана зберігати її протягом трьох місяців. Зі спливом цього
строку річ може бути продана у порядку, встановленому законом.

5. У разі втрати квитанції або номерного жетона річ, здана до
камери схову, видається поклажодавцеві після надання доказів
належності йому цієї речі.

6. До договору про зберігання речі в автоматичних камерах
схову застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм
(оренду).

Стаття 973. Зберігання речей у гардеробі організації

1. Якщо річ здана у гардероб організації, зберігачем є ця
організація.

Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, чи
здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов'язаний вжити
усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі.

2. Положення цієї статті застосовуються у разі зберігання
верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених
для цього, в закладах охорони здоров'я та інших закладах.

Стаття 974. Зберігання речей пасажира під час його
перевезення

1. Перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи
(сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та
грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.

Стаття 975. Зберігання речей у готелі

1. Готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю
особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до
готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у
відведеному для особи приміщенні.

2. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей
(цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо
передані готелю на зберігання.

3. У разі втрати чи пошкодження речі особа зобов'язана
негайно повідомити про це готель.

Якщо до закінчення строку проживання особа не пред'явила свої
вимоги до готелю, вважається, що її речі не були втрачені чи
пошкоджені.

4. Положення цієї статті застосовуються до зберігання речей
фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку,
пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких
особа тимчасово проживає.

выше приведены некоторые выдержки из Гражданского Кодекса Украины

Но на самом деле это сделано в целях безопасности непосредственно покупателей. Узкие проходы, стеллажи, на которых горы товара (могут упасть на коляску), погрузчики, которые тоже не совсем безопасны и т.д.